Сьогодні шанований геолог, Сергій Пономаренко, в геологію прийшов не одразу. «У мене вдача пошуковця. Спочатку я вчився у військовому морському училищі, збирався у військову авіацію, але якось не складалось», – згадує головний геолог.
Під впливом старших братів – ті у свій час зайнялись геологією – пан Пономаренко вступив у Київський геологорозвідувальний коледж, а одразу після навчання потрапив на північ Радянського Союзу, де став займатись геофізикою. А через три роки, повернувшись додому в Полтавську область, де працювала з геологічних єдина нафтогазова Пирятинська експедиція, без вагань приєднався до неї. І більше галузь уже не полишав.
Понад 40 років Сергій Пономаренко досліджує поклади вуглеводнів. Він брав участь у відкритті та розвідці близько 20 родовищ Дніпровсько-Донецької западини, в тому числі і Мехедівсько-Голотовщинського та Свиридівського, на яких сьогодні працює компанія.
«Відкриттю родовища передує проведення сейсмічних робіт. За їх результатами виділяються структури і умови, де можуть залягати вуглеводні. Потім дані аналізуються і виділяються місця з найвищою ймовірністю заляганням нафти та газу. Там буриться свердловина», – описує пан Пономаренко процес відкриття сучасних родовищ.
Проте ті дні залишились позаду, а відкриття нового родовища – тепер велика рідкість. Натомість, робочий день Сергія Пономаренко починається з аналізу роботи свердловин через спеціалізоване ПО, за яким іде підготовка звітності та пропозицій щодо корегування роботи об’єктів, обговорення з колегами результатів цього аналізу. Проте присмак загадки та відкриттів повністю не зник. «Як пробурена свердловина дала приплив, тоді на душі свято», – додає пан Пономаренко.
Досвідчений геолог вірить, що справжні тріумфи ще попереду і захоплюється своєю роботою. «Зверху, до 5 000 м, ми вже бачили все. Тепер хочеться піти глибше. Поки працюю, хочу, щоб ми знайшли нафту і газ там, де до нас ще нікого не було», – ділиться сподіваннями Сергій Пономаренко.